Гемоглобін

Гемоглобін є основним компонентом еритроцитів, складним білком, що складається з гему та глобіну. Основна функція гемоглобіну полягає у перенесенні кисню з легень до тканин, а також у видаленні вуглекислого газу з організму та регулюванні кислотно-лужного балансу. У крові гемоглобін присутній переважно у формі оксигемоглобіну (сполука гемоглобіну з киснем) та відновленого гемоглобіну (оксигемоглобін, який віддав кисень тканинам). Оксигемоглобін міститься переважно в артеріальній крові та надає їй яскраво-червоного кольору. У венозній крові присутня та чи інша форма гемоглобіну, тому венозна кров має темно-вишневий колір.

Визначення концентрації гемоглобіну в крові відіграє ключову роль у діагностиці анемії. Висновок про наявність анемії ґрунтується на результатах визначення концентрації гемоглобіну та значення гематокриту в крові: для чоловіків – зниження концентрації гемоглобіну нижче 140 г/л та значення гематокриту менше 42%; для жінок – менше 120 г/л та 37% відповідно. При анемії концентрація гемоглобіну коливається в широких межах і залежить від її форми та тяжкості. При залізодефіцитній анемії у більшості пацієнтів спостерігається відносно помірне зниження гемоглобіну (до 85-114 г/л), рідше більш виражене (до 60-84 г/л). Значне зниження концентрації гемоглобіну в крові (до 50-85 г/л) характерне для гострої крововтрати, гіпопластичної анемії, гемолітичної анемії після гемолітичного кризу, вітамінодефіцитної анемії _B12. Концентрація гемоглобіну 30-40 г/л є показником тяжкої анемії, яка потребує невідкладних заходів. Мінімальна концентрація гемоглобіну в крові, сумісна з життям, становить 10 г/л.

[ 1 ], [ 2 ], [ 3 ], [ 4 ]