Діагностика менінгококової інфекції
У типових випадках діагностика менінгококової інфекції є простою. Менінгококова інфекція характеризується гострим початком, високою температурою, головним болем, блюванням, гіперестезією, симптомами подразнення мозкових оболонок та геморагічним зірчастим висипом.
Люмбальна пункція має вирішальне значення в діагностиці менінгококового менінгіту. Однак рідина може бути прозорою або злегка опалесцентною, з плеоцитозом від 50 до 200 клітин, з переважанням лімфоцитів. Це так звані серозні форми менінгококового менінгіту, які зазвичай виникають, коли лікування розпочато на ранній стадії. У цих випадках антибіотикотерапія перериває процес на серозній стадії.
Найважливішими тестами є бактеріологічне дослідження спинномозкової рідини та мазків крові (товстої плівки крові) на наявність менінгококів. Серед серологічних методів найчутливішими є РПГА та контрімуноелектроосмофорез. Ці тести є високочутливими та можуть виявляти слідові рівні специфічних антитіл та мінімальні концентрації менінгококового токсину в крові пацієнтів.
Диференціальна діагностика менінгококової інфекції
Менінгококову інфекцію, яка протікає як менінгококцемія, слід диференціювати від інфекційних захворювань, що супроводжуються висипом (кір, скарлатина, ієрсиніоз), геморагічного васкуліту, сепсису, тромбопенічних станів тощо.
Форми захворювання з ураженням центральної нервової системи диференціюють від токсичного грипу, інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, що протікають з менінгеальними та енцефалітичними симптомами, а також інших інфекційних захворювань (важка дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф тощо), що супроводжуються менінгеальними симптомами.